Блог

Зваблення Єви Фольк

«Чому нацизм мав так багато прихильників?» — справедливо запитує Девід Бейкер у передмові своєї книги «Зваблення Єви Фольк». «І справді чому?» — мимоволі задумується читач, стараючись висунути якусь свою гіпотезу. Та поки він думає, автор поволі веде його сторінками роману про… ні, не нацизм, а людей, які жили в ту історичну епоху, розплутуючи клубок першопричин морального вибору. І тоді читач мимоволі починає дивитися вже не на поверхню, а в глибину реальності, дійсно знаходячи в героях «частину себе». Девід Бейкер ділить свій роман на три частини, у яких охоплює проміжок часу між 1929–1945 роками. За цей час герої, яких ми знали підлітками, дорослішають, сім’ї створюються або розпадаються, змінюється політика уряду, ставлення до євреїв, умови життя та, нарешті, розпочинається кровопролитна Друга світова. 

Дорога сліз

Безсумнівно, ви чули про хрестові походи. Це стражденна й сумнівна своєю репутацією епоха в загальних рисах знайома ще зі шкільного курсу світової історії. Однак чи пам’ятаєте ви ті скромні рядки в підручниках або додаткові репліки вчителя історії про те, що, крім дорослих, у похід вирушили ще діти? Принаймні я про це звідкись знала, хоч і ніколи не досліджувала тему більш докладно. Девід Бейкер написав роман «Дорога сліз», в основі якого лягла історія про ті давні сумні події. Десятки тисяч дітей і підлітків пішли в далеку невідому дорогу, натхненні високими словами про мирне завоювання Єрусалиму невинними юними душами. Вони мріяли переможно ввійти у Святе Місто й придбати благословення для своїх родин, місцин та майбутніх поколінь. Дивовижно ще те, що батьки в жертовних почуттях відпускали своїх дітей у невідомість. На жаль, багатьом із них уже ніколи не було суджено повернутися до родинних вогнищ.

Пісня в Сибіру

Книги про гоніння — окремий сегмент християнської літератури, який рясніє найрізноманітнішими жанрами та історіями. Правда, мені, з огляду на мої читацькі вподобання, переважно доводилося читати художні видання, де досвід гонимої Церкви віддзеркалений у життєписах конкретних її членів. «Пісня в Сибіру» — саме приклад такої літератури, проте багатий фактаж та стиль розповіді відносить цю книгу до жанру документальних повістей. Сам жанр був для мене новий, так само як особливості викладу змісту. Досі я ще не зустрічала книг, настільки насичених довідковими фактами, витягами із законодавчих актів, уривків із кореспонденцій та газетних публікацій. Отож це дійсно унікальне видання.

Мій ближній - мій рідний

Книги Патриції Сент-Джон — незмірне багатство зворушливих оповідей для дітей і дорослих. Я відкрила цю авторку для себе вже в дорослому віці та історія за історією насолоджувалася дивовижним світом, у якому пережиття, втрати й труднощі міцно переплелися з вірою, надією і добром. Ці твори не можна назвати легким читанням для вечірніх посиденьок. Авторка народилася в сім’ї місіонерів та працювала медсестрою-місіонеркою в Марокко, тому добре знала, що таке страждання навіть із погляду дитини. У її книжках глибоко описуються переживання дітей, які постають перед нелегким вибором, жертвують собою, вчаться любові, прощають і виживають, а ще або знайомляться з Богом, або вже утверджують свою віру в Нього. Авторка пише без зайвого ідеалізування чи романтизування, але водночас може передати складні проблеми простою мовою.

Вечеря зі скептиками. Як вірити в Бога у світі, позбавленому сенса

Чи знали ви, що за час однієї вечері можна розкрити фундаментальні істини про Бога, Його задум і дії, роль зла та страждань? Принаймні Джеффу Вайнсу це вдалося. Хоча, можливо, коли його запросили на зустріч, він і подумати не міг, що не зможе повноцінно поїсти, а кожен зі співрозмовників не відмовиться спробувати свої сили на ньому. Усе ж Бог задумав саме цей сценарій, тому читач опиняється за столом, де обговорюються найболючіші запитання людства. Під час прочитання цієї книги я дійсно відчувала себе невидимим мовчазним учасником цієї дискусії, який зі здивуванням розуміє, що теж шукає відповіді на ці запитання і так само дивується, що їх можна отримати в простій та зрозумілій формі. Книга складається з двох частин: у першій відбувається розмова зі скептично налаштованою Лорою та її друзями, а в другій подано відповіді на ще три запитання скептиків. Розвиток спілкування за столом поділений на таймкоди, за якими легко можна простежити, як змінювалася суть та атмосфера розмови. 