Він знову увійшов в історію 1996 року. Уперше «Time», «Newsweek» та US News and World Report» розмістили одну і ту ж постать на обкладинці: ісус Христос. Ці публікації свідчать про велику кількість хибних уявлень : напів правд, що перемелюються у млині пліток про цю людину. Відколи Ісус збирав пилюку на підошвах Своїх сандалів на палестинському ґрунті, мало що змінилося. Про Нього все ще теревенять у перукарнях та кафе за рогом. Про Нього досі точаться розмови «за і проти». Він спричиняє нашу цікавість, розпалює нашу уяву й навіть викликає наш гнів.
Хто Він насправді? Він не політик, але Він усе одно змінює нації. Він не соціальний активіст, але Його постать та вчення згенерували заснування і діяльність безлічі лікарень, дитячих будинків, притулків, благодійних закладів тощо. Він точно не попзірка, але чий календар більш заповнений? Психотерапевт? Навряд чи. Але скількох «Хитунів-Бовтунів» Він знову зібрав докупи?! Цей селянський тесля побудував Собі Царство набагато більше, ніж Його земні вороги могли собі навіть уявити.
Хто Він насправді? Ви знаєте, як науковці промовляють цю фразу: «пошук історичного Ісуса». Це часто означає вилучення з Євангелій чудотворного та «міфічного», а потім читання між рядків про те, що автор нібито говорив насправді. У багатьох презентаціях таких учених Ісус виявляється політично коректним мудрецем - анемічним, хоч і розумним, добрим - Він був би прекрасним сусідом.
Добра новина та виклик, що містяться у цій книзі: Євангелії, як ми їх називаємо, показують історичного Ісуса. Нам не потрібно грати в хованки з джерелами. Нам не потрібно піддавати психоаналізу гіпотетичну Церкву чи реконструювати вигадане джерело. Нам навіть не потрібно розблоковувати якийсь секретний код або чекати, коли археологи перекладуть нещодавно знайдений гностичний рукопис. Євангелії, які ви тримаєте в руці, говорять правду про Ісуса. Хто Він насправді? Він - Месія Ізраїля і Господь Церкви, Який помер за наші гріхи і воскрес для нашого виправдання. Тепер про це варто написати!
У цій книзі всі чотири Євангелії об’єднані в одну хронологічну сюжетну лінію. ДВА ПОПЕРЕДЖЕННЯ: Автори Євангелій не мали наміру дати чіткий хронологічний опис життя Ісуса. їхня «хронологія» часто поступається місцем «теології» як у вибраних ними розповідях, так і в тому, як вони впорядковують ці історії. Отже, значна частина цієї Гармонії - це лише наша найкраща здогадка. Проте навіть така штучна домовленість «коли» і «де»
Ісус виконував Своє служіння, дає нам зрозуміти «як» і «чому» Він робив те, що робив. Цей гармонійний підхід до життя Ісуса є цікавим і корисним, але сама хронологія іноді є невизначеною. Це просте спостереження зробить ваше читання кориснішим. Євангелісти не лише розповідають історію Ісуса; вони загортають історію Ісуса у власну лексику, літературний стиль та теологічні інтереси. Ми не мали на меті заглушити неповторні голоси євангелістів, змішавши їх у своєрідне літературне рагу. Навпаки, приділили ретельну увагу тому, що додає (або віднімає) кожен євангеліст. Будь ласка, пам’ятайте, що ви читаєте чотири точки зору, які доповнюють одна одну й утворюють одну історію. Познайомившись з Ісусом, ви також повинні трохи дізнатися про чотирьох Його друзів, які знайшли час, щоб розповісти історію про Нього.
А тепер моя таємниця. Я провів більшу частину своєї професійної кар’єри, намагаючись дослідити Євангелії, і, відверто кажучи, вони все ще повністю не відкриті для мене. Не тому, що євангелісти настільки вчені, що їх неможливо зрозуміти, і не тому, що вони настільки нетямущі, що не можуть чітко висловлюватися. Проблема полягає в Самому Ісусі. Його не можна класифікувати за звичними нам категоріями. Він не є (просто) консервативним чи ліберальним, не є (виключно) пророком, священником чи царем, не (лише) релігійним, соціальним чи політичним. Єдине, що Він повністю - Він цілковито людина, і цілковито Бог. Але навряд чи це допомагає зрозуміти Його особу. Щоб ускладнити нам пізнання, Ісус досконало виходить за межі одомашнення. Його вимоги неможливі, а Його етика протистоїть навіть найменшому компромісу. Але ніколи не було людини милостивішої, доброзичливішої та прийнятливішої. Його мудрість більша від наймудрішого мудреця навіть тоді, коли Він розповідає прості історії про квіти і хліб. Він - суддя, який платить за ув’язненого, цар, який миє ноги слугам, Бог - утілений, який помирає під важкою рукою політичних пішаків. Що ми думаємо про Нього? Наперед прийміть мої найглибші вибачення, адже ця книга не допоможе відповісти на це запитання. Однак вона може допомогти відповісти на запитання: що Він думає про нас?
