Чи знали ви, що за час однієї вечері можна розкрити фундаментальні істини про Бога, Його задум і дії, роль зла та страждань? Принаймні Джеффу Вайнсу це вдалося. Хоча, можливо, коли його запросили на зустріч, він і подумати не міг, що не зможе повноцінно поїсти, а кожен зі співрозмовників не відмовиться спробувати свої сили на ньому. Усе ж Бог задумав саме цей сценарій, тому читач опиняється за столом, де обговорюються найболючіші запитання людства. Під час прочитання цієї книги я дійсно відчувала себе невидимим мовчазним учасником цієї дискусії, який зі здивуванням розуміє, що теж шукає відповіді на ці запитання і так само дивується, що їх можна отримати в простій та зрозумілій формі.
Книга складається з двох частин: у першій відбувається розмова зі скептично налаштованою Лорою та її друзями, а в другій подано відповіді на ще три запитання скептиків. Розвиток спілкування за столом поділений на таймкоди, за якими легко можна простежити, як змінювалася суть та атмосфера розмови. Саме обговорення динамічне: часом Вайнс мусить брати ініціативу у свої руки, поки інші мовчать, а часом йому доводиться швидко реагувати на випади, як, наприклад, у діалозі із Джусиндою в розділі 6 «Чи знайдеться виправдання для Бога?».
Отже, картина: за столом зібралися скептики і християнин. Вони стараються загнати його в кут різними способами, він — незмінно лагідний і поміркований у бесіді. Опоненти Вайнса безжальні та скептичні, але в їхніх запитаннях нема нічого нового: це відвічні аргументи зневірених людей усіх століть. Цікаво, що хоч вони ставлять наче й схожі запитання, проте їхня суть різниться — дискусія розпочинається загальним «Як можна вірити в Бога, коли у світі так багато зла?» та плавно переходить до більш конкретного — особистого вибору кожної людини й змісту Божої любові, яка втілилась через хрест Ісуса. Під час дискусії Вайнс розкриває Божу суверенну волю, свободу вибору кожної людини, ціну жертви Ісуса.
Крім тез, викладених в основній лінії — розмові зі скептиками — Вайнс додає ще вставки для читачів, у яких аналізує поведінку й запитання своїх співрозмовників, розповідає якусь тематичну схожу історію або ж коротко резюмує щодо якоїсь проблеми. Відповіді Вайнса на запитання широкі: він не лише пояснює богословську істину, а й ілюструє своє пояснення особистими прикладами, біблійними уривками, думками науковців та мислителів (як християн, так і нехристиян), науковими й історичними фактами. Його мовлення не монологічне: він пильно спостерігає за настроєм своїх слухачів і майстерно залучає їх до обговорення, апелюючи до того, що їм близьке та болюче. Та й сам Джефф не вдає твердошкірого бувалого християнина, який повсякчас чинить добре, а розповідає про свої недоліки та особисті страждання. Наприклад, зворушлива історія про його маму — це дуже потужна ілюстрація любові Бога й Божих досконалих дій, які завжди ведуть до добра. Також у тексті відчувається щира небайдужість Джеффа до страждань населення Зімбабве, країни, де він працював як місіонер.
Не менш цікава й друга частини книги — «Інші запитання скептиків». Тут розглянуто достовірність Біблії як Слова Божого, підводні камені сучасної толерантності та Божий план щодо існування сатани. «Зло — дуже складна проблема. Але я точно знаю, що головна мета Бога в цьому світі — привести всіх людей до Себе…», — підсумовує Джефф Вайнс.
Сильними сторонами книги є її аргументація та інформаційне багатство. Автор зміг охопити багато аспектів, які за бажанням можна дослідити більш детально. Джефф Вайнс цитує та наводить приклади із життя багатьох людей, додаючи джерела в примітках, що допомагає читачеві проаналізувати й продовжити дослідження самостійно.
Авдиторія книги широка — ця історія не лише для скептично налаштованих чи тих, хто сумнівається, а й для тих, хто, можливо, щиро вірить, але ще шукає відповіді на важливі запитання. Тут зібрано хороший фактаж для того, щоби почерпнути щось для себе, якщо раптом ви теж стикнетесь із подібними запитаннями від інших людей. Кожна ситуація унікальна, і в кожній зустрічі зі скептиками треба просити особистої допомоги Бога, однак приклад Вайнса доказує, що не варто боятися зустрітися віч-на-віч навіть із найсильнішими опонентами. Також це дуже своєрідне видання, адже, я, наприклад, не зустрічала ще книги, яка б описувала здавалося б лише події одного вечора, але водночас зачіпала такі духовні глибини.
Попри загальну значущість цієї книги не варто думати, що тут подані універсальні відповіді на всі скептичні запитання, які можна десь записати й за потреби використати як шпаргалку. Як я вже писала, тут дійсно хороший фактаж, але це не посібник із лайфгаками ведення дискусій на тему релігії. Ми можемо надихнутися прикладом Джеффа й побачити, як на практиці Бог дає мудрість для свідчення, але ми не можемо скопіювати ці методи собі. Завжди варто просити про особисте ведення Бога під час розмови зі скептиками (див. Мр. 13:11). Так само варто зрозуміти, що ця книга не для тих читачів, які люблять ковтати книги за один вечір. Я б радила читати її поступово, по кілька сторінок, роблячи паузи для осмислення інформації. Можливо, десь вам необхідно зупинитися, довше подумати, докладніше дослідити Писання або ж знайти в інтернеті додаткову інформацію про те, що вас зацікавило. Для мене, наприклад, багато згаданих прізвищ були абсолютно незнайомими, тому я хотіла знати більше про цих людей.
Я б рекомендувала цю книгу як і усвідомленим християнам, так і тим, хто ще сумнівається. Для перших тут є багато важливих роздумів, для других —повна криниця цінних аргументів. Та й будь-який читач загалом зможе знайти тут щось нове й цікаве, навіть якщо йому здається, що він уже все знає та розуміє.
